- подзвонити
- -дзвоню́, -дзво́ниш, док.1) неперех. Док. до дзвонити.2) перех. Викликати дзвінком.3) неперех. Дзвонити якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
подзвонити
Смотреть что такое "подзвонити" в других словарях:
подзвонити — [подзвони/тие] воун у/, о/ниеш; нак. ни/, воун і/т … Орфоепічний словник української мови
подзвонити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
задзвонити — дзвоню/, дзво/ниш, док. 1) у що, чим і без додатка. Почати дзвонити, утворюючи звуки дзвона, дзвінка. || на що, до чого. Почати бити у дзвони, сповіщаючи про церковну службу. || Дзвінко заспівати (про птахів). || перен., розм. Почати широко… … Український тлумачний словник
покалатати — а/ю, а/єш, док. 1) Сильно постукати. 2) Подзвонити; забити у дзвін … Український тлумачний словник
потелефонувати — у/ю, у/єш, док. Подзвонити по телефону; зателефонувати … Український тлумачний словник
